АЛЕЯ ПАМ'ЯТІ

Село Сінне і вся Богодухівська громада провела в останню путь свого сина — Максима Ольховського, 25-річного прикордонника, який загинув при виконанні бойового завдання.

Народився і виріс у мальовничому селі Крупчине, на рідній батьківській землі він з честю пішов захищати Україну від російського загарбника.

Сапер. Життя воїна обірвалося поблизу с. Кохівка на Дніпропетровщині.

Він – наші крила! Він – Прометей, що дарував життя іншим, навіть ціною власного!

Солдат, тракторист відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення ВЧ А 4820. 

31-річний майор розвідки з позивним "Чорний" ЛЕХ Степан Васильович, уродженець Тернополя, призваний по мобілізації Тернопільський ОМТЦК та СП 25 лютого 2022 року. Проходив службу в бригаді на посаді старшого офіцера розвідки. Степан Лех був справжнім лідером, якого поважали всі побратими. Загинув під час виконання бойового завдання на Сумщині. 

Василь Васильович з перших днів повномасштабного вторгнення став добровольцем на захист Батьківщини. У складі 92 окремої штурмової бригади піхотинцем брав участь у боях за Харків. Пізніше, за станом здоров’я не міг продовжувати службу на передовій, проте як справжній патріот долучився до роботи  мобільної групи ППО, яка збивала ворожі цілі у небі над Харківщиною.

Вячеслав Почернін добровольцем став на захист Батьківщини 28 лютого 2022 року. Пройшов найгарячіші ділянки фронту. За свої заслуги нагороджений медаллю "ЗАХИСНИКУ ВІТЧИЗНИ", відзнаками "ЗАХИСНИК СОЛЕДАРА" та "ВЕТЕРАН ВІЙНИ". Отримавши численні травми та контузії, 22. січня 2024 року був звільнений з лав Збройних сил України.  01.01.2025 року Вячеслава не стало... Герой помер внаслідок втраченого здоров'я під час виконання військоового обов'язку.

Солдат. З серпня 2024 року вважався зниклим безвісти, і лише у грудні його загибель встановлено за допомогою експертизи ДНК.  До початку служби у ЗСУ Сергій працював на станції технічного обслуговування. Більшість свого робочого часу приділяв ремонту автівок наших військових. З багатьма захисниками товаришував. Це і стало рушійним фактором для прийняття ним рішення, самому стати до лав збройних сил та зробити ще більше для наближення нашої перемоги. Загинув він 04.08.2024 у наслідок удару ворожого дрону під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.  Поховали Сергія МАЛАРЄВА з військовими почестями на Алеї Героїв. Вічна слава і пам’ять Герою!