АЛЕЯ ПАМ'ЯТІ

Солдат. Життя захисника обірвалося 14 січня 2024 року на запеклому Запорізькому напрямку, в районі населеного пункту Вербове Пологівського району. Миколі було лише 30.  Довгий час він вважався зниклим безвісти. Рідні чекали, сподівалися, вірили… У червні 2025 року надійшло підтвердження найстрашнішого. Тіло Миколи відповідно до Порядку передачі та репатріації повернуто на Україну. Захисника провели в останню путь з глибоким смутком і шаною як воїна, як сина своєї землі, як людину, яка віддала найдорожче за Україну. Ми не знайдемо слів, аби втамувати біль його рідних. Але знайдемо сили пам’ятати. Пам’ятати його ім’я. Його подвиг. Його серце, яке билося за Україну. Вічна шана. Вічна пам’ять. Вічна слава. Герої не вмирають. Вони стають Небом, Світлом, Молитвою.

Село Сінне і вся Богодухівська громада провела в останню путь свого сина — Максима Ольховського, 25-річного прикордонника, який загинув при виконанні бойового завдання.

Народився і виріс у мальовничому селі Крупчине, на рідній батьківській землі він з честю пішов захищати Україну від російського загарбника.

Сапер. Життя воїна обірвалося поблизу с. Кохівка на Дніпропетровщині.

Він – наші крила! Він – Прометей, що дарував життя іншим, навіть ціною власного!

Солдат, тракторист відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення ВЧ А 4820. 

Майор ЛЕХ Степан Васильович, уродженець Тернополя, призваний по мобілізації Тернопільський ОМТЦК та СП 25 лютого 2022 року. Проходив службу в бригаді на посаді старшого офіцера розвідки. Загинув під час виконання бойового завдання на Сумщині.  Похований на алеї Героїв у Тернополі.

Василь Васильович з перших днів повномасштабного вторгнення став добровольцем на захист Батьківщини. У складі 92 окремої штурмової бригади піхотинцем брав участь у боях за Харків. Пізніше, за станом здоров’я не міг продовжувати службу на передовій, проте як справжній патріот долучився до роботи  мобільної групи ППО, яка збивала ворожі цілі у небі над Харківщиною.

Вячеслав Почернін добровольцем став на захист Батьківщини 28 лютого 2022 року. Пройшов найгарячіші ділянки фронту. За свої заслуги нагороджений медаллю "ЗАХИСНИКУ ВІТЧИЗНИ", відзнаками "ЗАХИСНИК СОЛЕДАРА" та "ВЕТЕРАН ВІЙНИ". Отримавши численні травми та контузії, 22. січня 2024 року був звільнений з лав Збройних сил України.  01.01.2025 року Вячеслава не стало... Герой помер внаслідок втраченого здоров'я під час виконання військоового обов'язку.