Вода як фактор ризику виникнення інфекційних хвороб. Основні заходи з профілактики захворювань
Вода, поряд зі своїм величезним життєво необхідним для людини благом, за певних умов і, на жаль, досить часто може стати фактором ризику виникнення різноманітної патології, у т.ч. інфекційних захворювань. Тому, хочемо наголосити на ризики виникнення інфекційної патології після вживання недоброякісної питної води або використання її з іншою метою.
Спалахи, епідемії з провідним водним фактором передачі завжди відрізняються гострим характером з ураженням великої кількості населення за короткий проміжок часу, з блискавичним розповсюдженням на значні території.
В Україні протягом останніх років реєструвалися спалахи кишкових інфекцій, вірусного гепатиту, шигельозу (дизентерії), черевного тифу пов’язані з водою. На жаль, Україна продовжує бути країною з потенційною небезпекою інфікування збудниками, у т.ч. що передаються водним шляхом. Причиною такого явища є існування наступних проблем:
– для більшості населення джерелами питного водопостачання є поверхневі водойми, що несуть значне антропогенне навантаження і, як наслідок, постійно погіршується якість води у результаті забруднення органічними речовинами та збудниками інфекційних захворювань;
– відсутність надійних систем очистки та знезараження води, адекватних ступеню забрудненості, оскільки застосування хлоровмісних сполук є неефективним, особливо щодо патогенних вірусів.
Є значний ризик мікробної контамінації (зараження) питної води у водорозподільній мережі у процесі її доставки до споживача та до місць безпосереднього вживання води. Це пов’язано із високою зношеністю водогонів і, як наслідок, з постійним виникненням аварійних ситуацій, що призводять до додаткового забруднення води.
Наступною причиною контамінації питної води є тривале її зберігання в ємностях.
Характеризуючи нинішню епідемічну ситуацію, слід зазначити, що в останні десятиліття як у світі, так і в Україні, спостерігається зниження ролі водного фактора в розповсюдженні інфекційних захворювань, але лише бактерійної природи.
Черевний тиф, до впровадження хлорування на водогонах, був винятково «водною» інфекцією. Впровадження технології знезараження питної води, підвищення санітарної культури населення сприяло за останні десятиліття різкому зниженню захворюваності не тільки на черевний тиф, але й інші бактерійні кишкові інфекції.
Нагадаємо про найпоширеніші симптоми гострих кишкових інфекцій: слабкість, підвищення температури, біль у животі, блювота і діарея.
З метою попередження виникнення інфекційних хвороб з водним шляхом передачі необхідно:
-
уникати відпочинку в невстановлених місцях, де не проводяться заходи з підготовки до оздоровчого сезону, у тому числі систематичний лабораторний контроль якості води водоймищ;
-
під час відпочинку не використовувати воду відкритих водоймищ для пиття, миття посуду, овочів, фруктів;
-
не заковтувати воду під час купання;
-
суворо дотримуватись правил особистої гігієни;
-
після купання у відкритих водоймах, басейнах – прийняти душ;
-
ретельно стежити за чистотою рук, мити їх з милом перед їжею і приготуванням страв, а також після відвідування туалету, поїздок у громадському транспорті;
-
вживати тільки гарантовано безпечну воду і напої (бажано вживати воду і напої у фабричній розфасовці).
При будь-яких розладах шлунково-кишкового тракту необхідно звертатись до лікаря. Самолікування може призвести до найтяжчих ускладнень та наслідків для здоров’я людини. Крім того, для встановлення достовірного діагнозу необхідно пройти лабораторне обстеження на холеру та збудники інших кишкових інфекцій.
Богодухівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області
