31-річний майор розвідки з позивним "Чорний" ЛЕХ Степан Васильович, уродженець Тернополя, призваний по мобілізації Тернопільський ОМТЦК та СП 25 лютого 2022 року. Проходив службу в бригаді на посаді старшого офіцера розвідки. Степан Лех був справжнім лідером, якого поважали всі побратими. Загинув під час виконання бойового завдання на Сумщині.
Розпочалося воно із вручення нагород нашим захисникам. Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) отримала мама Дмитра ЮХНА, який у березні 2024 року загинув при захисті батьківщини поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району. Мамі Владислава РУБАНІКА, який перебуває на обліку в ТЦК як безвісті зниклий, передали Грамоти від командування військової частини.
Солдат. З серпня 2024 року вважався зниклим безвісти, і лише у грудні його загибель встановлено за допомогою експертизи ДНК.
До початку служби у ЗСУ Сергій працював на станції технічного обслуговування. Більшість свого робочого часу приділяв ремонту автівок наших військових. З багатьма захисниками товаришував. Це і стало рушійним фактором для прийняття ним рішення, самому стати до лав збройних сил та зробити ще більше для наближення нашої перемоги. Загинув він 04.08.2024 у наслідок удару ворожого дрону під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.
Поховали Сергія МАЛАРЄВА з військовими почестями на Алеї Героїв. Вічна слава і пам’ять Герою!
Леонід проходив службу у ВЧ А0884 на посаді стрільця десантно-штурмового відділення. У мирному житті працював будівельником, мав би відновлювати та розбудовувати Україну, але взяв до рук зброю та мужньо виконав свій військовий обов’язок. Загинув воїн 7 грудня поблизу населеного пункту Черкаське Порічне Суджанського району Курської області.
Сержант, загинув біля населеного пункту Павлівка Запорізької області. На початку широкомасштабної війни Володимир приєднався до лав територіальної оборони, а згодом, як сержант спецпідрозділу «Кракен», виконував небезпечні завдання воєнної розвідки. Мужній воїн до останнього боровся з ворогом, який нахабно вдерся на українську землю, захищаючи свій дім, свою сім’ю та кожного з нас.
Солдат. Став до лав Збройних Сил України з березня 2024 року. Проходив службу у 132 Окремому розвідувальному батальйоні. Загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Черкаське Порічне Суджанського району Курської області.
Сергій народився і виріс у Богодухові, в селі Семенів Яр. У Богодухівському аграрному ліцеї отримав професію тракториста, працював у КП «Богодухівжитло». Був чудовим сімʼянином, люблячим батьком та чоловіком.
Його відвага, мужність і самопожертва назавжди залишаться у наших серцях.
Розпочалося воно із вручення нагород захисникам України.
Капітан Сергій ВИШНЕВСЬКИЙ посмертно нагороджений Відзнакою Президента України «За оборону України» та Відзнакою Головнокомандувача Збройних сил України «Комбатанський хрест» разом із нагрудним знаком «Честь та пам’ять». Нагороди отримали його дружина Євгенія та донечка Анастасія. Сергій загинув у березні 2022 року, обороняючи Харківщину. Вічна пам’ять Герою.
