День пам’яті жертв політичних репресій
Щороку, у третю неділю травня, Україна вшановує пам’ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами політичних репресій комуністичного тоталітарного режиму.
Цей день — нагадування про страшну ціну, яку заплатив український народ за право бути собою. У 1930-х роках радянська влада розгорнула хвилю масових арештів, катувань, розстрілів і депортацій. Під репресії потрапляли всі — селяни, інтелігенція, духовенство, військові, прості робітники. Убивали за вільну думку, за національну гідність, за любов до України.
«Великий терор» 1937–1938 років став символом жорстокості радянської системи. Тисячі українців були розстріляні без суду, сотні тисяч — заслано до ГУЛАГу, багато хто так і не повернувся з пекла сибірських таборів. Особливо цинічним було те, що режим знищував найкращих — тих, хто міг мислити, творити, вести за собою.
Сьогодні, коли російський агресор, спадкоємець сталінізму, знову чинить злочини проти людяності на українській землі — переслідує, вбиває, руйнує — пам’ять про минуле набуває нового змісту. Історія повторюється, коли її забувають. Тому маємо говорити, нагадувати, вчити, щоб нові покоління знали правду.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю невинно загиблих. Їхній біль — у нашій пам’яті. Їхній спротив — у нашій боротьбі. Їхня мрія про свободу — у нашій перемозі.
