Як батьку отримати право на спілкування з дитиною, яка постійно проживає за межами України, мати якої перешкоджає спілкуванню
За два роки повномасштабного вторгнення росії в Україну за кордон виїхало багато жінок дітьми. В умовах воєнного стану виїзд за кордон дітей з одним з батьків дозволяється без нотаріально посвідченої згоди іншого з батьків (усиновлювачів).
Як же бути у випадку, коли ваша спільна дитина залишається за кордоном з матір’ю, яка перешкоджає вашому спілкуванню?
Батько, який живе окремо, має право і обов'язок брати участь в освіті, вихованні, турботі про здоров'я дитини.
Дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право на регулярні особисті стосунки і прямі контакти з обома батьками. Батьки, інші члени сім’ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов’язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання (стаття 16 Закону України «Про охорону дитинства»).
Так, батько дитини має право на спілкування (доступ) з дитиною, яка постійно проживає за межами України.
Питання про забезпечення реалізації права доступу до дитини регулюється Порядком виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 952.
«Право доступу» включає право спілкуватися з дитиною, у тому числі переміщувати дитину на обмежений час у місце інше, ніж місце її постійного проживання.
Дитині на момент подання заяви про забезпечення реалізації права доступу до дитини не має виповнитись 16 років (по досягненню дитиною 16-річного віку застосування Конвенції припиняється).
Куди звертатись ?
Відповідно до Порядку № 952 батькові дитини потрібно звернутися до Міністерства юстиції України або до його територіального органу із відповідною заявою про забезпечення реалізації право доступу до дитини, яка постійно проживає за кордоном. Дану заяву потрібно подати в електронній формі на електронну пошту: callcentre@minjust.gov.ua та поштовим зв’язком, якщо можливо, на адресу: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001.
Хто має право подати заяву?
Заяву про забезпечення реалізації право доступу до дитини, яка постійно проживає за кордоном мають право подати один із батьків (усиновлювачів), дід, баба, прадід, прабаба, мачуха, вітчим, рідні брати, сестри (повнолітні).
Як заповнити заяву?
Ознайомитися з інформацію щодо заповнення заяви про забезпечення реалізації прав доступу до дитини можете за посиланням: https://cutt.ly/zJI5isP.
Заяву про забезпечення реалізації прав доступу до дитини (додаток 2 до Порядку) потрібно заповнити та власноручно підписати.
В заяві має бути обов'язково зазначено державу, в якій дитина проживає, та адресу в іноземній державі (якщо відомо).
Заповнити та власноручно підписати довіреність відповідно до статті 28 Конвенції (формуляр довіреності за посиланням: https://cutt.ly/3JI5Dh5 ).
Додати документи: копію свідоцтва про народження дитини; копії рішень судів або органів опіки та піклування щодо питань, пов'язаних з піклуванням про дитину, зокрема щодо порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною (у разі наявності); фотографії дитини та особи, з якою дитина проживає за кордоном.
Додати переклади заяви, довіреності та інших документів, які додаються до заяви, на державну (офіційну) мову іноземної держави, в якій дитина проживає. Переклад повинен бути скріплений та засвідчений перекладачем (кожен документ окремо). Нотаріальне засвідчення документів та їх перекладів, а також консульська легалізація чи проставлення апостиля, не вимагається.
Додати заповнену і підписану власноручно згоду на обробку та передачу персональних даних до державних органів України, визначених у Порядку, та Центрального органу іноземної держави (зразок за посиланням: https://cutt.ly/kKASOyo . Переклад згоди робити не потрібно.
У разі, якщо Ви маєте додаткові питання чи ваші права порушують, - звертайтесь до системи Безоплатної правничої допомоги за Єдиним телефонним номером системи безоплатної правничої допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно).
