Дифтерія - як себе вберегти?
Холодний період року, що вже наближається, класично супроводжується зростанням інфекційних захворювань. Наприклад, застудні захворювання та ГРВІ – пряме підтвердження тому, що організм відчуває стрес через різку зміну сезонів. Ослаблений організм в результаті не в силах чинити опір не лише вірусам, але і простому переохолодженню. На тлі ослаблення імунітету застуда може легко перейти в захворювання ЛОР-системи. Серед них: ангіна, фарингіт, тонзиліт, ларингіт, трахеїт, бронхіт, риніт, гайморит, отит, в складних випадках-дифтерія.
Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання. Характеризується, головним чином, ураженням ротової частини глотки та дихальних шляхів, рідше – шкіри. Також, при інфікуванні можуть розвиватися фібринозне запалення в місці проникнення збудника, явища загальної інтоксикації й токсичне ураження серця, судинної та нервової систем, нирок.
Збудник - дифтерійна паличка, яка виробляє токсичну речовину, стійку до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Токсин, який виділяє паличка, швидко гине під час нагрівання (+60 °С ), а також внаслідок дії прямих сонячних променів. Інкубаційний період захворювання (від моменту проникнення збудника до початку симптомів) — від 3 до 10 днів.
Джерело інфекції — хвора людина чи носій збудника дифтерії. .Передається дифтерія найчастіше повітряно-крапельним шляхом, факторами передавання також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, у результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям. Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання.
Симптомами хвороби є: біль у горлі; підвищена температура; наліт на мигдалинах сірого кольору; осиплість голосу; ускладнене дихання та ковтання; висока температура; набряк слизової оболонки носоглотки; збільшення лімфатичних вузлів.
Ускладнення дифтерії: блокування дихальних шляхів; інфекційно-токсичний шок; пошкодження серцевого м'яза (міокардит); ураження нервової системи; ураження нирок (нефрозонефрит); легенева патологія (пневмонія, дихальна недостатність).
Усі хворі на дифтерію, незалежно від її клінічної форми і ступеня тяжкості, підлягають невідкладній обов’язковій госпіталізації до інфекційного стаціонару.
Дифтерія — вакцино керована інфекція! Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація!
В умовах воєнного стану імунізація — чи не найбільш ефективний метод убезпечити себе та своїх дітей від тяжких захворювань та їхніх наслідків. Вакцинацію проти дифтерії та правця розпочинають у ранньому дитячому віці — згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, затвердженим наказом МОЗ України від 16.06.2011 № 595 (зі змінами), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 під № 1159/19897. Надалі ревакцинацію слід робити кожні десять років.
Пам'ятайте! Вакцинація від дифтерії потрібна усім - і дітям, і дорослим! Тільки за допомогою профілактичних щеплень можна не допустити поширення дифтерії в Україні.
Богодухівське районне управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Харківській області
