Кучкін (Василевський) Олексій Вікторович 22.03.1995 - 15.01.2020
Старший солдат, старший стрілець 92 ОМБр, загинув 15.01.2020 у с. Каштанове поблизу Авдіївки від кулі снайпера.
Народився 1995 року в селі Первухинка (Богодухівський район, Харківська область). Почав працювати ще у шкільні роки — коли помер батько. Олексій власне і заробив на похорон свого батька. Роботи не цурався; працював на пилорамі та зварником.
31 травня 2016 року вступив на військову службу за контрактом. Від 22 серпня 2016-го проходив службу на посаді стрільця — у 133-му окремому батальйоні охорони та обслуговування ОК «Схід». Зі своїм коханням познайомився під час служби. Переїхав до неї в Карнаухівку, де прожив два роки. 12 грудня 2019 року одружився. Після весілля Олексій змінив своє прізвище на прізвище дружини й став Василевським — хотів усиновити її дитину.
З 2019 року — старший солдат, старший стрілець механізованого відділення механізованого батальйону 92-ї бригади.
15 січня 2020 року під час чергування на ВОП в промзоні міста Авдіївка у післяобідню пору зазнав кульового поранення обличчя внаслідок пострілу ворожого снайпера з напрямку селища Каштанове. Його діставили до лікарні, але врятувати життя не вдалося.
18 січня 2020-го похований у Кам'янському — на Алеї Слави військового цвинтаря Соцміста[2].
Без Олексія лишилися мама, брат, дружина та її син.
Указом Президента України № 131/2020 від 7 квітня 2020 року за «самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)
https://memorybook.org.ua/14/kuchkin.htm
