МАКОГОН Олексій Сергійович 30.03.1995 - 08.10.2022
Знову важка втрата. МАКОГОН Олексій Сергійович, уродженець с. Дмитрівка. 30.03.1995 року народження, загинув 8 жовтня 2022 року біля н.п. Піщане поблизу Куп‘янська. Навіки 27…Ворожий снаряд обірвав життя хлопця, що захищав рідну землю, рідну Харківщину.
Немає прощення жорстокому ворогу.. Кожна нездійснена мрія, кожне обірване кохання, кожна материнська сльоза повернеться нелюду тисячократним болем.
А ми будемо сильними! Будемо пам‘ятати подвиг Героїв і вірити, як і вони, що свята Перемога прийде на нашу українську землю! Що під мирним небом зростатимуть нові покоління українців, колоситимуться золоті пшеничні поля і так само гордо, через віки, нестиме свої води старий мудрий Дніпро!
Вічності стане на всіх,
Мужності буде сповна,
Нам посміхається у слід,
Крізь сльози Вона – Марія.
Царство Небесне Олексію! Мужності і витримки батькам і рідним, щоб пережити страшний біль втрати!
Вічна слава нашим полеглим захисникам, нашим небесним воїнам!
Слава Україні!
Макогон Олексій Сергійович, позивний «Тактік» 30.03.1995 року народження уродженець, с.Дмитрівка, Богодухівського району, Харківської області.
З 30 грудня 2014 року по 06 листопада 2015 року перебував на військовій службі в органах внутрішніх справ, з 06 листопада 2015 року по 23.02.2022 року був в Національній поліції України.
З 2016 року мав статус учасника бойових дій.
Був в зоні АТО, три роки.Був нагороджений грамотами, орденами та медалями.
З 24.02.2022 року пішов на захист країни у складі 92 ОМБР 3 механізованого батальйону, був навідником з перших днів перебував в гарячих точках, потім перевели в розвідку в підрозділ Code 9.2.
Але нажаль 08.10.2022 року героїчно загинув в бою поблизу н.п.Піщане, Куп‘янського району, Харьківської області.
Олексій був сміливим, мужнім, душа компанії, веселим, життєрадісним, ніколи ні на що не скаржився. Побратими та командир зазначили, що він був справжнім воїном та борцем за волю та незалежність свого народу. Це людина честі, мужності, для багатьох став зразком незламності та міцності духу. Завжди допомагав усім, хто цього потребував. Був справжнім другом, побратимом. Мав багато планів, яких не встиг, на жаль, втілити в життя. Його постійні фрази: «Хто, якщо не я» та «Все буде добре!».
Він віддав своє життя, щоб ми жили у вільній і незалежній Україні. Захищав рідну землю ціною власного життя.
Не дочекались на єдиного сина батьки та наречена.
Макогон Олексій Сергійович із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави та до останнього подиху був вірним присязі, українському народові та Україні.
Похований на Алеї Героїв центрального кладовища м. Богодухів