ШЕЛКОВИЙ Станіслав Геннадійович 16.06.2002 - 20.03.2023
20 березня 2023 року на Луганщині, в ході штурмових дій під час оборони рубежів смт. Білогорівка, від поранень, не сумісних із життям, загинув молодий хлопчина, Станіслав ШЕЛКОВИЙ. Двадцятирічним він сьогодні навіки повернувся до рідного села, де кожен запам‘ятає його добрим, чуйним, відповідальним…
Він з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно пішов боронити рідну землю і всіх нас. Станіслав пишався, що був захисником, і цим продовжував традиції сім‘ї, адже і батько, і сестра, і зяті в родині Шелкових - військові. Все село прийшло провести молодого Героя в останній путь. У траурній церемонії взяли участь секретар міської ради Рамаз Гамбарашвілі, староста округу Юрій Зей. Бойові побратими віддали воїнські почесті загиблому. Линули в небо звуки Державного Гімну України. Країни, яка має таких мужніх захисників, і отже ніким не може бути переможена!
Вічна пам‘ять тобі, Станіславе!
Герої не вмирають!
Похований на кладовищі в с. Кручик
20-річний нацгвардієць Станіслав Шелковий, позивний Старик, загинув 20 березня 2023 року в бою з ворогом на Бахмутському напрямку Донеччини. Під час пострілу з гранатомета визирнув з окопу. Його помітив ворожий снайпер і випустив фатальну кулю.
Станіслав народився в селі Кручик Харківської області. Закінчив Харківське вище професійне училище будівництва, де здобув професію маляра-штукатура-облицювальника. Відразу після закінчення навчання пішов на строкову службу. Він так і не встиг розпочати цивільну кар’єру.
З перших днів повномасштабного вторгнення хлопець брав участь у захисті своєї країни від російських окупантів. Станіслав був гранатометником 1-ої бригади оперативного призначення Національної гвардії України. З 2023-го був у штурмовій бригаді «Буревій» Гвардії наступу.
«Ніяк не можу прийняти той факт, що Стаса більше немає з нами. Він був надзвичайно доброю людиною. Хоч ми і не були рідними, але він завжди заміняв мені брата. Він був опорою і підтримкою…» – розповів кращий друг загиблого на позивний «Леопольд».
«Станіслав пишався, що був захисником, і цим продовжував традиції сім‘ї, адже і батько, і сестра, і зяті в родині Шелкових – військові. Країна, яка має таких мужніх захисників, ніким не може бути переможена! Вічна пам‘ять тобі, Станіславе!» – написали на сайті Богодухівської громади.
Поховали молодого воїна у рідному селі.
У Станіслава залишилися батьки Геннадій та Інна, сестри Віталіна та Валерія, любляча родина, друзі та побратими.
