Богодухівська міська рада

Харківська область

Як не допустити деградації земель та опустелювання

Дата: 03.04.2023 15:53
Кількість переглядів: 149

 

 

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р затверджено Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням. Відповідно до пунктів 29, 30 Національного плану дій передбачено розміщення в засобах масової інформації матеріалів з  питань охорони і раціонального використання земельних та інших природних ресурсів, боротьби з деградацією земель, опустелюванням та пом’якшенням наслідків посух; проведення прес-конференцій, семінарів, засідань за круглим столом щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням.

17 червня 1994 року була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням. Цей день міжнародна спільнота відзначає, як Всесвітній день боротьби з опустелюванням. Україна приєдналася до Конвенції в 2002 році згідно із Законом України від 04 липня 2002 року №61-ІV.

 В рамках Конвенції, опустелювання розглядається не як процес утворення пустель, а як будь-яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників.

Питання охорони земель в умовах загострення екологічної ситуації в Україні має стати одним з найважливіших напрямків державної політики, оскільки поліпшення стану землі відкриває значні резерви збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечує суттєве оздоровлення екологічних умов життя людини.

Опустелювання – це деградація засушливих ґрунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. На сьогодні воно є однією з найбільш глобальних економічних проблем світу в цілому та України зокрема. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. За   даними наукових досліджень,   сучасний стан земельних ресурсів і ґрунтового покриву свідчить про агроекологічну незбалансованість структури земельних угідь. У зв'язку з таким станом ґрунтів виникла необхідність вжиття відповідних заходів, одним з яких є еколого-ландшафтна спрямованість землеустрою і системи землеробства, яка передбачає ряд напрямків: - виведення деградованих земель зі складу ріллі; - залуження деградованих земель; - створення захисних лісових насаджень; - формування ґрунтозахисної структури агроландшафтів (захисні лісонасадження, гідротехнічні споруди, залуження).

Проблемними питаннями для Харківської області є боротьба з опустелюванням та посухами, а також процеси, що пов'язані з деградацією ґрунтів (ерозія), підвищений рівень розораності сільськогосподарських угідь(70%), порушення науково-обґрунтованих сівозмін, забруднення ґрунтів важкими металами, в тому числі вплив атмотехногенних емісій основних забруднювачів області (Зміївська ТЕС, ПАТ «Євроцемент-Україна» та ін.), підкислення ґрунтів, осолонцювання ґрунтів, засолення, підтоплення ґрунтів тобто явища, які виникли під впливом будь-яких природних, але в основному антропогенних чинників. За останні 10-15 років, у зв'язку зі зміною клімату, виникло таке явище як посухи, особливо у весняний період, що унеможливлює повноцінний розвиток диких рослин та сільськогосподарських культур у весняний період вегетації.

Ерозія ґрунтів є однією з основних чинників антропогенного впливу на земельні ресурси. Інтенсифікація ерозійних процесів та їх поширення призводить до суттєвої деградації ґрунтів, спричиняє великі збитки в сільському господарстві та загалом ставить під загрозу безпечний розвиток людства. Найбільшу вагу серед процесів деградації земель мають  процеси водної та вітрової ерозії: 56 % та 28 % відповідно. Харківська область знаходиться у зоні середньої небезпеки вітрової ерозії тобто має місце повна імовірність проявлення, так званих, чорних бурь. Істотну небезпеку складають процеси технологічного пиління, тобто видування при безпосередньому проведенні технологічних операцій по обробці ґрунту при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Найбільш важливими причинами, які обумовлюють сучасний стан ерозійної небезпеки ґрунтів є, насамперед, високий ступінь розораності, стихійне формування нових типів землекористування,  низький, або зовсім відсутній рівень фінансового забезпечення заходів з охорони ґрунтів від ерозії.

Посилення процесів ерозії та дефляції ґрунтового покриву обумовлено також порушенням сталої організації території внаслідок проведеної земельної реформи, занепадом лісомеліорації, погіршенням стану полезахисних лісосмуг, нехтуванням основними правилами ерозійно-безпечного землекористування та відсутністю належного впровадження в системі землеробства ефективних протиерозійних заходів.

Для  боротьби з посухами на території області необхідно впровадження зрошування та меліорації шляхом створення нових систем зрошування, поливу (особливо крапельного) на території районів області, з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур для забезпечення продовольчої незалежності.

Проведення єдиної політики щодо раціонального використання та охорони земель, координація діяльності відомств, підприємств, установ та організацій з питань охорони земель, принципова позиція в питаннях збереження земель природно-заповідного фонду, земель лісового фонду, земель водного фонду та інших земель природоохоронного призначення, цінних природних степових комплексів, які мають відношення до формування екомережі дозволить вживати дієві заходи щодо забезпечення збереження та невиснажливого використання земель.

Враховуючи, що кількість землевласників та землекористувачів в Україні складає біля 25 мільйонів, надзвичайно важливим є проведення інформаційної та просвітницької роботи з питань охорони земель серед населення.

Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухами відзначається людством 17 червня 2023 року.

 

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь