27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
Цей день проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.
У резолюції стверджувалося, що «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Україна приєдналася до цього документа у 2012 році.
Саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима.
Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і поховань, які проводилися військовими й поліцією окупаційної нацистської влади. Близько півтора мільйона євреїв знищили нацисти на території нашої країни. Це – чверть усіх жертв Голокосту, який є злочином проти всього людства.
В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах.
Сьогодні Україна разом з усім світом розділяє скорботу трагічної сторінки світової історії. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!
Пам’ятаймо!
