Держпродспоживслужба інформує
За статистикою в Україні курить більше половини дорослого населення в цілому, серед них палить більше 10% жінок. Також, за деякими дослідженнями, серед старшокласників у школах курить близько 53%. Внаслідок цього Україна займає перше місце в Європі за розповсюдженням тютюнопаління. Протягом 30 років курець викурює приблизно 20000 сигарет, або
Нікотин є однією з найсильніших рослинних отрут. Але шкідливість куріння зумовлена не лише токсичним впливом нікотину на організм людини, а й інших отруйних речовин тютюнового диму, серед яких аміак, синильна кислота, чадний газ, а також радіоактивні елементи та канцерогенні речовини. Потрапляючи в кров, продукти горіння тютюну швидко розносяться по всьому організму, отруюючи його. Шкідливі речовини накопичуються в органах людини протягом років, їх кількість і згубний вплив збільшуються з кожною викуреною сигаретою, при цьому пошкоджуються нервова, серцево-судинна, травна, дихальна, ендокринна системи. Регулярне поглинання невеликих, не смертельних доз нікотину викликає звичку, пристрасть до куріння і є, свого роду, наркоманією.
Куріння є найпоширенішою звичкою у світі, часто провокує розвиток онкологічних хвороб, в першу чергу раку легенів, викликає появу хронічного обструктивного захворювання легень, виразкової хвороби, значно підвищує ризик виникнення інфаркту міокарда. Особи, що мають цю шкідливу звичку, в 10 разів частіше хворіють на виразкову хворобу, в 13 разів на стенокардію, в 10-12 разів на інфаркт міокарда, а на рак легень в двадцять разів частіше. Паління, за даними ВООЗ, є причиною понад 5 мільйонів смертей щорічно, в тому числі і близько 120 тис. українців. Згідно статистики, яку надає Комітет експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі 90% смертей від раку легень, 75% смертей від хронічних захворювань легень, 25% випадків смертей від ішемічної хвороби серця пов’язані з курінням. Зі 100 випадків захворювання на туберкульоз легень 95 припадає на курців. Курець живе на 6-8 років менше, ніж його ровесник, який не курить, в середньому кожна сигарета скорочує тривалість життя на 6 - 10 хвилин. Чим довше людина курить, тим більше у неї шансів померти від пов’язаних з цією звичкою захворювань.
Негативний вплив тютюнопаління особливо небезпечний для підлітків, вагітних жінок та жінок, які годують груддю. Нікотин є вдвічі найнебезпечнішим для дитячого організму, в порівнянні з дорослим. Молоді жінки, які застосовують оральні контрацептиви і палять, мають ризик виникнення мозкового інсульту у 20 разів вищу. Вагітні жінки наносять непоправну шкоду своїм ще не народженим дітям. У курящих жінок діти народжуються з меншою вагою, ніж у некурящих, з фізичними дефектами кінцівок, з глухотою, розумово відсталі. Так, за результатами спостережень європейських лікарів серед сімей, де матері курили під час вагітності, зі 100 малюків в першу добу життя помер кожен четвертий новонароджений.
Шкідливим є і «пасивне куріння», адже під час куріння 20% нікотину попадає в організм курця, 25% його руйнується в процесі згорання тютюну, 5% залишається в недопалку, а 50% потрапляє у повітря, тому здоров'я людей, які знаходяться в задимленому приміщенні, теж піддається високому ризику виникнення захворювань, що характерні для курців. У таких сім'ях діти частіше відстають у фізичному і розумовому розвитку від своїх ровесників.
Понад 95% осіб в суспільстві усвідомлюють негативні наслідки паління. Хоча більшість курців знають про шкідливість своєї звички, та нічого не роблять для того, щоб її позбутися, нехтують при цьому як своїм здоров'ям, так і здоров'ям оточуючих і рідних.
У людей, що кинули палити, ризик смерті внаслідок раку легень протягом 5 років поступово знижується, практично, до рівня некурящих. Ризик захворювань серцево-судинної системи знижується на 50% протягом двох років після відмови від куріння.
