ЧАБАНЬ Олександр Вікторович, 10.06.1973 - 17.06.2026
Олександр Вікторович з перших днів повномасштабної війни став на захист України, обравши шлях честі, мужності та самопожертви. На різних ділянках фронту він віддано виконував свій військовий обов’язок, захищаючи рідну землю, своїх близьких і майбутнє України. Для рідних він був люблячим сином, братом, чоловіком і турботливим батьком трьох синів. Для друзів і побратимів - надійним товаришем, людиною слова та справи, яка завжди була готова підтримати у важку хвилину.
Після тривалої боротьби за життя серце захисника зупинилося 18 червня 2026 року. Та пам’ять про нього житиме у вдячних серцях тих, хто знав і поважав його, хто разом із ним працював, дружив, боронив Україну.