У вересні 2026 року набуде чинності євроінтеграційний закон щодо контролю за ГМО
Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області інформує, що з 16 вересня 2026 року набирає чинності новий Закон України № 3339 від 23 серпня 2023 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».
Цей закон встановлює нову, більш комплексну систему правового регулювання щодо ГМО та продуктів, що їх містять, і визначає сучасні підходи до контролю, обліку та моніторингу таких організмів і продукції на ринку.
Закон регулює відносини у сфері генетично-інженерної діяльності у замкнених системах (лабораторіях, виробничих об’єктах) та відкритих системах (вирощування, випуск у довкілля), а також реєстрацію, розміщення на ринку, контроль за обігом генетично-модифікованої продукції і ГМ-продукції на ринку України.
Нові правила поширяться на різних суб’єктів господарювання: виробників, імпортерів, дистриб’юторів генетично модифікованої продукції, а також аграрний сектор, який вирощує сільськогосподарські культури, корми із застосуванням ГМО, та інші промисловості й підприємства, які використовують ГМО як інгредієнт або складову.
Передбачено створення трьох реєстрів, а саме Державного реєстру суб’єктів генетично-інженерної діяльності, дозволів на проведення досліджень та випробувань ГМО у відкритій системі та власне ГМО.
Основні нововведення:
- гармонізація з європейськими нормами. Норма про державну реєстрацію, контроль і моніторинг ГМО гармонізується з практиками Європейського Союзу. Наприклад, регламентуються принципи ведення реєстрів та оцінки ризиків, подібно до норм у ЄС;
- державна реєстрація ГМО за новою процедурою. Вводиться обов'язкова державна реєстрація ГМО та продукції з них. Одночасно з введенням у дію Закону офіційно почне працювати Державний реєстр генетично модифікованих організмів, який створюється з метою державної реєстрації та перереєстрації генетично модифікованих організмів. Він стане інструментом для збирання, обробки, обліку та оприлюднення даних про ГМО, що пройшли офіційні процедури державного затвердження. Це створює прозорий механізм для взаємодії бізнесу та держави;
- ввезення та дослідження. Заборонено ввезення ГМО і продуктів з них до державної реєстрації, окрім випадків для науково-дослідних цілей та апробацій;
- поступове впровадження. Для сільськогосподарських культур, таких як кукурудза, ріпак та соняшник, встановлюються різні етапи та рівні оцінки ризику перед їх дозволом до вирощування (наприклад, для кукурудзи діє заборона, а для соняшника та ріпаку – перехідний період до 2031 року);
- удосконалення вимог до маркування ГМ-продукції і контроль обігу. Закон передбачає конкретні вимоги щодо маркування продукції з ГМО та правил її розміщення на ринку, що сприяє підвищенню прозорості для споживачів. Виробники зобов'язані маркувати продукти, якщо вміст ГМО перевищує 0,9%;
- процедури моніторингу та безпечного обігу. Це включає процедури контролю транспортування, зберігання, утилізації й переміщення таких організмів і продукції;
- розмежування повноважень органів державної влади з метою усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО;
- посилення державного контролю. Нове законодавство передбачає більш системну роль державних органів у сфері нагляду за поводженням з ГМО: від реєстрації до постмаркетингового моніторингу;
- перехід до жорсткішого контролю над ГМО, впроваджуючи європейські підходи та встановлюючи чіткі правила з відповідною відповідальністю, що має забезпечити продовольчу безпеку й захист прав споживачів.
